Для дітей

Книга на вихідні: література про втрату та прийняття

 

ВТРАТА

- «4321». Пол Остер

Букерівський лауреат Пол Остер прописує життя Арчі Фергюсона в чотирьох варіаціях. Нащадок мінських євреїв та емігрантів у  США Арчі народжується в 1947 році. У його ранньому дитинстві батьківський бізнес пограбують, спалять, викуплять або спалять разом із батьком – із цього місця й розійдуться чотири варіанти життя героя. Автор показує, як великі й дрібні зміни можуть вплинути на подальший шлях персонажа.
Арчі Фергюсон буде неодноразово щось втрачати. Він побачить смерть друга й побачить смерть президента. Проте Пол Остер залишає певні константи в житті хлопця. Відтак «4321» — книга про те, що яких би пертурбацій не зазнала історія, фундамент особистості залишається непорушним.

 

- «Мій дідусь був черешнею». Анджела Нанетті

Чотирирічний Тоніно живе в невеликому італійському містечку та понад усе любить приїжджати до дідуся й бабусі в село. Дідусь постійно розповідає щось нове про реальність довкола: як слухати дерева й що відбувається з найближчими після їхньої смерті. Щойно в Тоніно помирає бабуся, він намагається усвідомити свою втрату й розібратися, що відбувається з приходом смерті.
Попри те, що книжку Анджели Нанетті рекомендують читати з дев’яти років, авторка порушує тему, яка турбує нас в будь-якому віці, — як пояснити людині смерть і прийняти відхід близьких. 

 

- «Те, що падає з неба». Селья Агава

Одного дня на маму восьмирічної Саари падає брила льоду, а іншого її тітка виграє лотерею й купує величезний маєток. Одній людині щастить, іншій – ні. Короткі історії про це обертаються навколо малої дівчини. Героїня фінської письменниці намагається осмислити світ навколо й розгадати його загадку, наче Еркюль Пуаро з її улюбленого телевізійного шоу. Селья Агава протиставляє наївність Саари безапеляційності життя: вона спостерігатиме смерть і депресію й міркуватиме про плинність часу. Абсурд, що часто супроводжує трагедію і смерть, тут зведений в абсолют. Крізь трохи відсторонений погляд дитини авторка показує, що скорбота — це необов’язково про надривні сльози. Вона також може бути про допитливість або навіть спокій.

 

- «Хвороба як метафора». Сьюзен Зонтаґ

Своїм есе Сьюзен Зонтаґ відповіла на поставлений їй діагноз раку молочної залози. У тексті вона намагається розібратися, чому люди в різні часи були схильні створювати навколо хвороби метафоричний флер вищої сили. Діагноз туберкульозу, а пізніше — раку чи СНІДу сприймався як вирок, очищення чи кара за гріхи. На думку авторки, хвороба залишається лише хворобою: у ній немає ніякої таємничого фатуму.

 

- Camera Lucida. Нотатки про фотографію. Ролан Барт

У французького філософа Ролана Барта виникла ідея написати цю останню його опубліковану роботу після смерті матері в 1977 році. Якось він сидів, розглядаючи її світлини й усвідомлюючи, що назавжди втратив близьку людину. Одна з фотографій матері зачепила його особливо сильно — на ній п’ятирічна дівчина стояла зі своїм братом. Звідси й почалися роздуми філософа про природу фотографії та особливу деталь на знімку, що може зачепити глядача. Для Ролана Барта світлини стали не просто зануренням у візуальні сюжети, а способом осмислити смерть найдорожчої людини та зберегти пам’ять про неї — «настільки довго, наскільки залишатиметься популярним сам філософ».

 

 

Літературна критикиня Марія Бліндюк

 

5 книг, що допоможуть знизити рівень тривожності

Неврози, підвищення тривожності, страхи та вигорання… Війна виснажує нас фізично та психологічно. Попри те, що наша психіка здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожен день бойових дій у рідній країні пережити надзвичайно складно. 

Якщо такий стан заважає  вам в побуті, на роботі або в стосунках з близькими, ми радимо не нехтувати професійною психологічною підтримкою. Книги з самодопомоги можуть бути ефективними, але не замінять професійну допомогу.

Проте завжди корисно розібратись в механізмах й причинах тривожності та дізнатись про дієві методи подолання. Ми підготували тематичну підбірку.

 

- Луїза Хей "Зціли себе сам"

Тривожність дуже часто викликана нашим ходом думок та патернами мислення. Ця книжка - це мотиваційний бестселер, що відкриває очі на це. Завдяки технікам позитивного мислення та фільтрації думок, через зміну ставлення до себе і усього, що відбувається довкола, можливо докорінно змінити своє життя. Саме це і пропонує читачам авторка.

 

- Ірвін Ялом "Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті"

Автор не обіцяє моментальних результатів. Натомість він щиро та без еківоків розповідає про причинно-наслідковий зв'язок певних випадків у житті та виникнення страхів та тривожності. З тонким гумором та турботливою інтонацією професор психотерапії звертається до читача з проханням помічати прекрасне довкола та вчасно звертати увагу на зміни свого внутрішнього стану. 

 

- Байрон Кейті "Любити те, що є"

Книга напівавтобіографічна, Кейті описує процеси психологічного переродження на власному прикладі, доповнюючи це прийомами та установками. Також відчувається відгомін буддистських догм, що пропагують схожі цінності. Тут можна прочитати про стадії виходу з депресії та етапи подолання тривожності.

 

- Ембер Рей "Обирай себе." 

Якщо ви розумієте, що корінь вашої тривожності породжений страхом осуду, залежності від думки інших та тиском оточення, то Ембер Рей здатна надихнути на роботу над собою. Авторка розмірковує над важливістю завжди обирати себе, свій комфорт та душевний спокій. Бо хто ж це зробить за нас?

 

- Маршал Ґолдсміт і Марк Рейтер "Перемикайся"

Ця книга для тих, кому набридло постійно відволікатися на побічні справи та непотрібні дрібниці, а потім картати себе за це, підвищуючи загальний фон тривожності. Книга вчить працювати з повсякденними тригерами, аналізувати їх вплив та свідомо регулювати їх необхідність у житті.

 

НАДМІРНЕ ВЖИВАННЯ ЛАЙЛИВИХ СЛІВ: ЯК УНИКНУТИ ЇХ, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ ДАВАТИ ВИХІД ЕМОЦІЯМ

(лайфхак психолога) 

 

 

Мабуть, кожен із нас помітив, що під час війни лайку можна почути набагато частіше, ніж у мирний час. 

І це не дивно, адже одна із функцій лайливих слів — швидке відреагування сильних, інтенсивних негативних почуттів, що у свою чергу допомагає знизити емоційний накал.  

?! Та що робити, якщо потреба у вираженні емоцій є, але використовувати для цього лайку ви не хочете?

У такому разі спробуйте зробити наступне:

  • випишіть на листок усі лайливі слова, що ви найчастіше вживаєте;
  • навпроти кожного зазначеного вами нецензурного слова напишіть слово-замінник, яке є прийнятним у суспільстві;

Це може бути не тільки слово, а, наприклад, фраза, прислів'я, висловлювання, афоризм.

  • коли наступного разу виникне потреба у вираженні емоцій через лайку — зробіть це, використовуючи слово/фразу-замінник. 

 Пам'ятайте, що на те, щоб перевчитися, потрібен час. Тому не засмучуйтесь, якщо не зможете відразу отримати бажаний результат.

 

 

Юлія Ворман, практичний психолог.

Для батьків

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

З. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

14. Привчайте дитину мислити самостійно.

15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

18. Уважно ставтеся до її потреб.

19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

20. Не дорікайте дитині за помилки.

21. Хваліть за будь-які успіхи.

22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.

24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і нести відповідальність за них.

29. Допомагайте стати особистістю.

30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втрачаючи при тому поваги до них.

33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

 НЕ ДАВАЙ, мені все, про що я тебе прошу, бо це мене розбещує, іноді я просто випробовую тебе.

 НЕ БІЙСЯ бути зі мною рішучим і вольовим. Це потрібно мені, бо дає відчуття безпеки.

 НЕ ДОЗВОЛЯЙ мені набувати поганих звичок. Надіюся, що ти допоможеш мені виявити їх ще у зародку.

 НЕ ЧИНИ так, щоб я почував себе меншим, ніж я є. Бо тоді буду поводитися нерозумно і смішно, щоб здаватися "великим ".

 НЕ КАРТАЙ мене у присутності інших. Найкраще мені допомагає, коли ти говориш зі мною спокійно і без свідків.

 НЕ ОБЕРІГАЙ мене від наслідків. Мені потрібен також і гіркий досвід.

 НЕ СПРИЧИНЮЙСЯ до того, щоб я вважав свої помилки гріхами. Це зачіпає моє почуття гідності.

 НЕ ПЕРЕЙМАЙСЯ надмірно, коли говорю: "Я тебе не люблю". Не тебе я не люблю, а твою владність, яка нищить мене.

 НЕ ПЕРЕЖИВАЙ надмірно через мої малі недуги. Вони просто привертають твою увагу, яка мені потрібна.

 НЕ БУРЧИ. Якщо будеш це робити, то я боронитимусь, "вдаючи глухого".

 НЕ ОБІЦЯЙ нерозважливо. Бо почуваюся дуже розчарованим, коли ти не виконуєш обіцянок.

 НЕ ЗАБУВАЙ, що не можу проявити себе так добре, як би мені хотілося. Тому деколи я розминаюся з правдою.

 НЕ ПЕРЕОЦІНЮЙ моєї чесності. Це мене сковує, і я починаю говорити неправду.

 НЕ ЗМІНЮЙ своїх правил поведінки з огляду на обставини. Це викликає в мені неспокій і недовіру до тебе.

 НЕ НЕХТУЙ мене, коли ставлю тобі запитання. Бо тоді я перестану тебе питати, а відповіді шукатиму деінде.

 НЕ КАЖИ, що мій страх і мої побоювання безпідставні. Вони справжні.

 НЕ НАМАГАЙСЯ мене переконувати, що ти досконалий і непомильний. Бо переживаю глибоке потрясіння, коли виявляється, що ти не такий.

 НЕ ДУМАЙ, що виправдання переді мною є нижче твоєї гідності. Чесне виправдання пробуджує, в мені велику сердечність до тебе.

 НЕ ЗАБУВАЙ, що я люблю експериментувати. Не забороняй мені робити досліди, бо без цього не буду розвиватися!

 НЕ ЗАБУВАЙ, що я швидко росту. Напевно, тобі тяжко іти зі мною крок у крок, але прошу, тебе, постарайся.